Звернення Посла України в Канаді Вадима ПРИСТАЙКА з нагоди відзначення 80-х роковин Голодомору - геноциду українського народу
Опубліковано 23 листопада 2013 року о 03:37
Дорогі друзі! 23 листопада - у День пам'яті жертв Голодомору всі українці світу об’єдуються у жалобних заходах, вшановуючи пам’ять мільйонів наших співвітчизників - жертв страшного злочину – Голодомору, який був організований сталінським режимом на початку минулого сторіччя. Відтоді пройшло 80 років, але Україна до цього часу відчуває наслідки цього геноциду. Колосальні втрати – за різними оцінками від 6 до 10 мільйонів осіб померли від голодних мук протягом 1932-33 років – назавжди відбились на генофонді української нації. Вони накинули тенета горя, журби та гнітючої покірності на волелюбний характер українців, тяжким тягарем лягли на економіку країни, по території якої лише на кілька років пізніше прокотилася найбільш кровопролитна в історії людства Друга світова війна.
Але цифри сухої статистики ніколи не зможуть передати той біль, який відчувають українці, коли згадують про Голодомор.
В Україні, де нині живе понад 45 млн. осіб, мабуть і донині немає жодної сім’ї, якої б не торкнувся жах тієї голодної смерті.
В часи існування Радянського Союзу правда про Голодомор 1932-1933 років старанно замовчувалась. Найбільш страхітлива сторінка в історії нашого народу стала предметом політичного табу всередині СРСР. Однак слід визнати, що навіть в тяжкі роки тотального контролю за інформацією та політичних репресій знаходились принципові люди – журналісти, вчені, політичні діячі, які намагались відкрити світу очіна цю трагедію. Але їх відважні зусилля не могли протистояти радянській пропагандистській машині.
Лише за роки державної незалежності України стала відкриватися важка, нечувана правда, українці почали усвідомлювати причини та наслідки цієї національної трагедії, болісно переглядати моральні та ідеологічні установи, на яких вони були виховані у радянські часи і у які вони щиро вірили. Масштаби Голодомору настільки грандіозні, що важко повірити, щоб якийсь уряд міг таке зробити із своїм народом.
Боротьба за уми і серця людей ще не завершена. Українська держава намагається показати всю правду, без прикрас та емоцій, без простих пояснень та політичних рецептів, дати можливість всім небайдужим дізнатися про трагедію та відповісти на два простих запитання: як така трагедія взагалі була можлива? І що треба зробити, щоб вона більше не повторилась ніде і ніколи?
Ми, щиро вдячні всім за повагу до трагічної історії нашого народу.
Ми пам’ятаємо про велику заслугу у справі поширення правди про Голодомор, яка належить українцям Канади.
Ми вдячні Парламенту і Уряду Канади, які ще у 2008 році на законодавчому рівні прийняли рішення про щорічне вшанування пам’яті жертв Голодомору і визнали його геноцидом українського народу.
Ми високо цінуємо вашу підтримку зусиль, спрямованих на відродження історичної пам’яті про пережиті лихоліття.
Я закликаю всіх небайдужих схилити голови і помолитися за вбитих голодом невинних людей.
