Посольство України в Канаді

, Київ 15:58

З історії Посольства України в Канаді

Історія заснування Посольства України в Канаді

Встановлення дипломатичних відносин

2 грудня 1991 року, на наступний день після проведення Всеукраїнського референдуму, Канада визнала незалежність України та стала першою на той час західною державою, що здійснила такий крок. Як пізніше згадував тогочасний Прем’єр-міністр Канади Брайан Малруні, таке рішення було прийняте як данина величезній українській громаді, що проживала в Канаді і протягом багатьох років активно виступала за незалежність своєї історичної батьківщини.

27 січня 1992 року шляхом обміну нотами між Міністром закордонних справ України Анатолієм Зленком та Міністром закордонних справ Канади Барбарою МакДугал між Україною та Канадою були встановлені дипломатичні відносини.

Крім активної підтримки визнання України незалежною державою, канадські українці взяли безпосередню участь у заснуванні Посольства України в Канаді та придбанні необхідної для цього нерухомості.

У січні 1992 року під час зустрічі в Києві з Президентом Конгресу українців Канади (КУК) Дмитром Ципівником Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко звернувся з проханням надати допомогу у відкритті українського дипломатичного представництва в Оттаві та координувати акцію зі збору коштів, необхідних на цю справу.

У квітні 1992 року на засіданні Президії Централі КУК був створений Комітет зі збору коштів на відкриття Посольства України в Канаді. Двічі - 8 травня та 24 червня 1992 року - Комітет звертався до українців Канади із закликом взяти активну участь у цій акції. Було також прийняте рішення про відкриття окремого банківського рахунку для потреб Посольства.

Акція зі збору коштів на відкриття українського Посольства в Оттаві принесла позитивні результати: до листопада 1992 року було зібрано близько 1,2 млн. дол.

14 травня 1992 року Послом України в Канаді було призначено Левка Лук’яненко, а 22 травня він з дружиною Надією та першим секретарем з консульських питань Євгеном Кучером прибув до Канади, де аеропорту «Мірабель», що поблизу Монреалю, їх зустріли хлібом і сіллю представники української громади. На той час в Оттаві вже перебував Олексій Родіонов у ролі Повіреного у справах України в Канаді, який до проголошення незалежності України працював у радянському посольстві. 22 червня Л.Лукяненко вручив вірчі грамоти Генерал-Губернатору Канади Рамону Гнатишину. Не маючи на той час необхідного для Посольства та резиденції приміщення, Посол та дипломати жили в готелі «Мінто Плейс», а до офіційного відкриття будинку українського диппредставництва працювали в приміщенні, де розміщувалося Українське Інформаційне Бюро КУК, 180 Elgin Street, Suite 800, Ottawa K2P 2K3.

Через відсутність приміщення диппредставницвта офіційне відзначення першої річниці незалежності України було організоване оттавським відділом КУК в конференц-залі Парламенту Канади.

Водночас, бажаючи відзначити цю дату на «українській території», Посол Л.Лук’яненко разом зі співробітниками Посольства в інший день організували святкові заходи на українському екскурсійному кораблі «Грузія», який приплив до порту Монреаль 21 серпня 1992 року. Цей екскурсійний корабель плавав влітку і восени кожного року по річці Святого Лаврентія між Монреалем і Нью-Йорком та між Монреалем і Сент Петербургом у штаті Флорида, США.

Придбання будинку на вулиці Меткалф

Спільно з представниками української громади Канади Л.Лук’яненко проводив роботу щодо пошуку будівлі, де можна було б офіційно розмістити Посольство України в Канаді.

10 вересня 1992 року відомий бізнесмен та меценат українського походження Ераст Гуцуляк уклав Угоду про придбання за 615 тис. доларів будинку №331 на вулиці Меткалф в Оттаві та від імені своєї родини передав його у подарунок Уряду України для розміщення в ньому Посольства України в Канаді. Цей будинок розташований у престижному районі Оттави поблизу Парламенту Канади, Департаменту закордонних справ та міжнародної торгівлі Канади і мерії міста.

Відразу за ініціативою місцевого Товариства Прихильників Руху була організована група добровільних робітників, які з завзяттям взялися за ремонт і перебудову окремих кімнат будівлі для потреб Посольства і консульського відділу.

1 грудня 1992 року в день першої річниці референдуму в Україні було офіційно відкрито Посольство України в Канаді. На честь цієї події священиками української православної та української католицької церков було посвячено національний прапор України разом з землею, привезеною з України. Після цього жовто-блакитний прапор було піднято на щоглі перед будинком під звуки національного гімну «Ще не вмерла Україна» і перерізано жовто-блакитну стрічку перед дверима Посольства. Численних присутніх запросили оглянути будинок диппредставництва.

Виступ Посла України в Канаді Левка Лук'яненка на церемонії відкриття Посольства України в Канаді, 1 грудня 1992 року

На офіційне відкриття Посольства України до Канади з Києва прибули Перший заступник Міністра закордонних справ України Микола Макаревич і голова директорату двосторонніх відносин Міністерства закордонних справ України Борис Корнієнко.

У 1996 році Указом Президента України №748/96 від 22 серпня Ераста Гуцуляка, який зробив свій щедрий внесок на придбання першого приміщення для Посольства України в Канаді, було нагороджено Почесною відзнакою Президента України.

На сьогоднішній день будинок на вулиці Меткалф залишається у власності України. У ньому розміщується консульський відділ Посольства України в Канаді і житлові приміщення.

Придбання будинку на Айленд Парк Драйв

В той же час продовжувалася робота щодо пошуку помешкання, яке б могло стати офіційною резиденцією Посла України в Канаді.

І вже восени 1992 року представники Екзекутиви Централі КУК провели операцію з придбання нерухомості на Айленд Парк Драйв для цих потреб. Будинок розміщується у престижній частині Оттави поряд з резиденцією мексиканського Посла. 3а нього було сплачено 675 тис. доларів. 2 листопада Посол України в Канаді Л.Лук'яненко отримав ключі від нової резиденції та разом з дружиною переїхав до неї.

Поряд із купівлею резиденції КУК надавав фінансову допомогу українському Посольству у першій рік його існування, що загалом становила близько 142 тис. дол. За рахунок цих коштів покривалися витрати на забезпечення дипломатичної присутності України в Канаді, зокрема оренда квартир, закупівля меблів для робочих кабінетів і резиденції, канцелярського приладдя, автомобіля та медичне забезпечення.

У1993 році друга річниця незалежності України вже відзначалася урочистим прийняттям в резиденції Посла України в Канаді на Айленд Парк Драйв, куди були запрошені численні канадські урядовці та іноземні дипломати.

На сьогоднішній день будинок на Айленд Парк Драйв залишається резиденцією Посла України в Канаді.

Придбання будинку на вулиці Сомерсет Уест

За два роки, з 1992 по 1994, кількісний склад Посольства України в Канаді подвоївся, і тому дипломатичне представництво вже не могло задовольнятися будинком на вулиці Меткалф. У цьому зв’язку, наступний Посол України в Канаді Віктор Батюк зайнявся пошуком нового будинку для потреб Посольства України в Канаді.

За сприяння КУК у 1994 році для потреб Посольства був придбаний за 1,8 млн. доларів будинок №310 на вулиці Сомерсет Уест, який також розташований у центрі Оттави в 700 метрах від будинку на вулиці Меткалф. Велика частина коштів, витрачених на придбання цієї нерухомості, надійшла з Фонду КУК для допомоги українському Посольству.

До цього в будинку розміщувалося федеральне бюро Національно-Демократичної партії Канади, яка, програвши на виборах до Парламенту Канади у 1993 році, не могла більше дозволити собі сплачувати щомісячну плату за утримання будинку, а тому прийняла рішення про продаж цієї нерухомості.

Нове приміщення Посольства давало можливість розмістити усі сектори диппредставництва у зручних робочих кабінетах, а також влаштовувати зустрічі з представниками української громади Канади, канадськими високопосадовцями та дипломатами інших країн. Попередній будинок Посольства був залишений для потреб консульського відділу, де до сьогодні ведеться прийом громадян.

До травня 1996 року в новопридбаному будинку Посольства тривала реконструкція, ремонт та оздоблення приміщень. Особливо слід відзначити проведення робіт з укладання паркету в залі Посольства, які здійснював український майстер з Монреалю Володимир Ілющенко. З того ж часу в центрі головного залу українського диппредставництва на паркеті красується великий соняшник як символ сонячної України.

У лютому 1996 року від імені Посла України в Канаді Віктора Батюка особам, що зробили свій щедрий внесок у розбудову Посольства України в Канаді, були вручені грамоти, в яких висловлювалася подяка від народу і Уряду України: Михайлу Iлькову, Степану Бобину, Івану Штепі, Дмитру Пустяку, Павлу Желем, Володимиру Мушці, Юлії та Івану Войчишиним, Оресту Новаківському та Євгенії Пастернак.

12 грудня 2007 року Посол України в Канаді Ігор Осташ під час урочистого прийняття з нагоди 90-ї річниці від заснування дипломатичної служби України вручив сертифікати-подяки особам, які у 1995 – 1996 роках здійснювали реконструкцію та оздоблення сучасного приміщення Посольства України в Канаді: Богдану Чорнію - відповідальному за технічні аспекти будови, Дарії Оляній та Оресту Гуменному - відповідальним за внутрішнє оздоблення приміщень, Володимиру Іллющенку - художнику і виконавцю паркетних робіт, а також Степану Марченку - відповідальному за встановлення огорожі навколо будинку Посольства.

У 1994 році під час візиту Президента України Леоніда Кучми до Канади на території Посольства зі сторони вулиці О’Коннор був посаджений київський каштан, який, вирісши у розлоге дерево, своїм цвітом кожної весни створює для працівників Посольства та гостей, що прибувають з України, атмосферу рідного краю. А у грудні 2002 року фонд «Золотий Скіф» подарував Посольству Пальму Мерцалова, яка була встановлена на подвір’ї диппредставництва поряд із деревом каштану.

Сьогодні споруда Посольства України в Канаді по вулиці Сомерсет Уест є просторою триповерховою сучасною будівлею, де розміщуються робочі кабінети Посла України в Канаді та дипломатів, проводяться зустрічі з канадськими високопосадовцями, дипломатичними представниками інших країн в Канаді, керівниками українських громадських організацій. У залі Посольства, який вміщує до 150 осіб, відбуваються дипломатичні прийняття, мистецькі виставки, покази фільмів, зустрічі з цікавими особистостями з Канади та України.

Попередні керівники Посольства України в Канаді

Лук'яненко Левко Григорович

Призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді Указом Президента України від 14 травня 1992 року №294

Звільнений з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Канаді Указом Президента України від 15 жовтня 1993 року №461/93

Батюк Віктор Гаврилович

Звільнений з Посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Канаді Указом Президента України від 17 січня 1996 року №61/96

Фуркало Володимир Васильович

Призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді Указом Президента України від 24 січня 1996 року №85/96

Призначений представником України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) Указом Президента України від 19 липня 1996 року №583/96

Звільнений з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Канаді та з посади представника України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) Указом Президента України від 15 жовтня 1998 року №1141/98

Хандогій Володимир Дмитрович

Призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді Указом Президента України від 22 жовтня 1998 року №1174/98

Призначений представником України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) Указом Президента України від 22 жовтня 1998 року №1175/98

Звільнений з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Канаді та з посади представника України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) Указом Президента України від 11 грудня 1999 року №1546/99

Щербак Юрій Миколайович

Призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді Указом Президента України від 9 березня 2000 року №409/2000

Призначений представником України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) Указом Президента України 9 березня 2000 року №410/2000

Звільнений з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Канаді та з посади представника України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) Указом Президента України від 7 квітня 2003 року №310/2003

Маймкскул Микола Іванович

Призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді Указом Президента України від 20 березня 2004 року №347/2004

Призначений представником України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) Указом Президента України 22 березня 2004 року №348/2004

Звільнений з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Канаді Указом Президента України від 7 лютого 2006 року №113/2006

Звільнений з посади представника України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) Указом Президента України від 3 березня 2006 року №198/2006

Осташ Ігор Іванович

Призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді Указом Президента України від 11 вересня 2006 року №748/2006

Призначений представником України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) Указом Президента України 24 жовтня 2006 року №897/2006

Звільнений з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Канаді та з посади представника України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) Указом Президента України від 16 червня 2011 року №669/2110

Пристайко Вадим Володимирович

Призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді Указом Президента України від 8 грудня 2012 року №630/2012

Призначений представником України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО) Указом Президента України 28 грудня 2012 року №764/2012